Що робить роботу престижною

Вибір кар’єри спирається на кілька факторів. Головним з них є розуміння того, що нам подобається робити. Навздогін йде фінансовий аспект, який вказує, наскільки наші інтереси і гроші є речами сумісними. Замикає першу трійку факторів спосіб життя, який ми плануємо вести. Професії бувають різні: одні дозволяють виконувати роботу, не встаючи з ліжка; інші вимагають перебування за полярним колом по 10 місяців в році.

Ці три чинники при виборі професії визнаються всіма без винятку. Але є ще один, і його значення багатьма людьми оцінюється нітрохи не нижче. Це відносний престиж професії.

Престиж роботи грає важливу роль в соціальному плані. Те, як людина заробляє на життя, багато в чому визначає ставлення до нього з боку інших людей (та й до самого себе теж). Соціолог Еверетт Хьюз описував професійну діяльність як «візитну картку з цінником».

Престиж нехай і абстрактно, але безумовно сприймається нами як невід’ємна властивість хорошою професії. Ми відчуваємо, що одна робота цінніша, ніж інша, але самі не розуміємо чому. На поверхні лежать асоціативні фактори, в першу чергу пов’язані з владою (державні лідери або чиновники), високим доходом (бізнесмени, знаменитості) і інтелектуальністю процесу (медицина, наука).

Все це вірно, але лише певною мірою, оскільки загальне значення соціального статусу професії набагато складніше. Ми оцінюємо престиж на емоційному рівні, який, в силу свого емпіричного походження, може змінюватися в залежності від часу і обставин.

Наприклад, філософи, художники або письменники сьогодні не володіють таким соціальним визнанням, яке у них було хоча б двісті років тому. Тоді як розробник програмного забезпечення, підприємець або лікар є представниками найбільш амбітних напрямків діяльності.

Гнучкість престижу пояснюється його суб’єктивним сприйняттям. Розглядаючи статус крізь призму теорії ідентичності, ми, хоч і в грубій формі, класифікуємо оточуючих людей на основі їх професії.

Таке поверхневе сприйняття людини виходить за фінансові рамки або корисності його професії в більш глибоку особисту оцінку його образу. Наш життєвий досвід підсвідомо змушує нас прив’язувати певні риси характеру до людей деяких професій. У зв’язку з цим одна діяльність нам здається привабливою, тоді як інша – навпаки.

Наприклад, лікарів не можна назвати найбагатшими людьми (по крайній мірі, в Україні). При цьому довгі роки навчання, інтенсивне інтелектуальне навантаження, шляхетні й гуманістичні цілі змушують громадськість ставитися до цієї професії з великою повагою. І навпаки: не дивлячись на високі зарплати продавців, ріелторів або страхових агентів, відповідно до одного з досліджень, класифікуються як «соціально нав’язливі», що навішує на ці професії певний негативний ярлик.

Не варто забувати і про те, що кожна людина може по-своєму визначати статус тієї чи іншої професії в залежності від своїх ціннісних та моральних установок. Від людей з низьким доходом пієтет до найбільш прибуткових професій цілком очікуємо. Для умовного середнього класу престиж роботи знаходиться на стику її прибутковості і привабливості. А для тих, хто не обтяжений фінансовими труднощами, найбільшу повагу викликає діяльність зі стійкою моральною орієнтацією.

Істинне розуміння престижу професії, як поняття еволюціонуюче, може статися тільки в актуальну епоху, коли стандарти роботи засновані на реальних потребах суспільства. У цьому сенсі перенасичений в поточний момент економістами або юристами ринок праці показує, наскільки переоцінене традиційне розуміння престижу. Сьогодні молода працююча людина визначає власний статус не стільки золотим відбитком особистої зарплатної відомості або великою кількістю слів в назві своєї посади, а тими кар’єрними досягненнями, які посприяли поліпшенню нашого світу.

Rozetka UA
You May Also Like
Читати далі

6 способів не жити від зарплати до зарплати

Багато українців патологічно не вміють поводитися зі своїми грошима. Наочно доводить це звіт заступника генерального директора «Приватбанку». Він…
Читати далі