Чому так багато людей незадоволені своєю роботою

Для кожної (або майже кожної) людини є ряд критеріїв, компіляція яких формує той самий образ «ідеальної» роботи. Коли все влаштовує, а робочий день не зводиться до щохвилинної перевірки годин, в очікуванні коли ж він все-таки закінчиться. І хоча люди досить виразно формулюють для себе ознаки підходящої для них роботи, далеко не кожен в підсумку залишається нею задоволений. Якщо об’єднати всі ці ознаки воєдино, то в залишку вийдуть 3 основні критерії, що дозволяють більшості з нас називати роботу хорошою: відповідність нашим навичкам, позитивний колектив і можливість самореалізації.

Думати, що кожна людина на землі приречена на те, щоб знайти роботу з усіма перерахованими вище властивостями, дещо наївно. Але не менш наївно і відмовляти людям в їх праві до цього прагнути. Незалежно від особистого таланту, потенціалу і навіть макроекономічних умов, будь-яка людина буде бажати знайти роботу своєї мрії. І це цілком зрозуміло: всі ми хочемо відчувати себе комфортно там, де будемо проводити більшу частину свого часу. До емоційних причин плюсуються практичні: інтерес до професії благоволить кращим показникам роботи. А в результаті і особистого збагачення. З урахуванням усього вищевикладеного виникає резонне питання: якщо кожна людина розуміє, чого чекає від робочого місця, і прагне до цього, тоді чому так багато людей не люблять свою роботу? Допитливі уми провели з цього приводу ряд досліджень, результати яких ми привели нижче.

Гроші диктують правила

Як показав аналіз, не існує кореляції між розміром оплати праці та задоволеністю роботою. У дослідженні наводиться приклад про те, що адвокати, які заробляють $ 160 тис. на рік, задоволені своєю роботою так само, як і медсестри, чий дохід дорівнює $35 тис. на рік. Однак якщо гроші не служать головним атрибутом щастя на роботі, то як мінімум є основним мотиватором. Багато рішень в нашому житті приймаються з оглядкою на фінансову складову, і робота в цьому сенсі не є винятком.

Навіть коли люди говорять, що готові пожертвувати розміром окладу на користь більш цікавих професійних обов’язків, – на ділі так відбувається далеко не завжди. Багато як і раніше ставлять гроші як головний аргумент з’являтися в офісі. І одна справа, коли вибір виникає між гідною зарплатою і високою, – в цьому випадку можна повірити, що людина відмовиться від додаткових грошей заради любові до своєї справи. Інше – коли професійний маршрут, прокладений за покликом серця або таланту, обіцяє зовсім невеликі доходи. У цьому випадку вибір роботи на користь грошей не здається таким дивним, особливо в контексті українського економічного порядку. І тоді питання про любов до своєї роботи в кращому випадку йде на другий план.

Тягар змін

Кар’єрний шлях багатьох людей показує, що терпіти погану роботу вони готові з більшим бажанням, ніж, наприклад, погані відносини. І це зацементоване небажання міняти щось у своєму професійному житті, можливо, визначає головну причину загальної незадоволеності роботою. Чи хочуть люди довгострокову кар’єру в цікавій для себе області – так. Чи говорять вони про це – дуже часто. Але на практиці дотримуються хрестоматійного афоризму: «Знайомий чорт краще незнайомого ангела». Людина може приміряти на себе безглузду роль клерка і скаржитися на це кожен день під час періодичних вилазок в курилку. При цьому ніколи не проміняє фіксований оклад і заспокійливу рутину на спробу зробити ривок в бік. Вибір роботи «до душі», передбачає і великі зусилля в кадровій конкурентній гонці, і не дивно, що, коли мова заходить про втілення сказаного в життя, деякі вважають за краще нехай і неприємний, але конформний шлях.

Кар’єрний промах може бути пов’язаний і з низькою самосвідомістю. Це традиційна ситуація, коли людина переоцінює свої можливості або помиляється в своїх талантах. Вибирати роботу на основі уявлення про себе – логічно. Але що якщо це уявлення – помилкове? Тоді робоча практика з «мрії» перетворюється на сущий кошмар, а кар’єрні цілі зводяться до елементарних спроб їх уникнути. Актуальний приклад – бізнес. Анонсований ринком образ підприємця – незалежного, багатого і продуктивного – змушує багатьох людей вибрати саме цей шлях. Відсутність необхідних здібностей в даному випадку значення не має. «Є бажання, і цього достатньо» – багато хто так думає і помиляються. В результаті людина замість очікуваного прибутку отримує нагромадження проблем, які змушують зненавидіти свою роботу швидше, ніж зрозуміти, що проблема полягає не в ній. Заснувати Google судилося не кожному. А користь суспільству можна принести і іншими способами. Головне, щоб ці способи консолідувалися з вашою мрією і навичками.

Вакантна непередбачуваність

Іміджевий рекрутинг є невід’ємною частиною боротьби за талановитих фахівців. Намагаючись піднести вакансію в максимально привабливому вигляді, накачуючи пропозицію про роботу різними бонусами, роботодавець ризикує обдурити самого себе. Спеціаліст може клюнути на промовисту назву посади. Але зіткнувшись зі своїми професійними обов’язками на практиці, здобувач дізнається, що посаду «директор з розвитку» передбачала зовсім не те, що він очікував. Звідси випливає питання: якщо роботодавець не виправдав ваших очікувань і робота вам не до душі, тоді чому просто не піти? І тут можуть включитися чинники з перших двох пунктів: гроші і звичка. Спокусившись на привабливі умови праці, людина вступає в в’язку рутину, з якої вибратися не завжди вдається, а ще частіше – не хочеться. Особливо якщо за час самовизначення він встиг обрости нагромадженням фінансових зобов’язань у вигляді кредитів і дорогих покупок.

You May Also Like
Читати далі

6 способів не жити від зарплати до зарплати

Багато українців патологічно не вміють поводитися зі своїми грошима. Наочно доводить це звіт заступника генерального директора «Приватбанку». Він…
Читати далі